Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сухачов С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Сухачов С. Активний власник — ключова фігура в механізмі трудових відносин [Електронний ресурс] / С. Сухачов // Вісник Національної академії наук України. - 2001. - № 8. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2001_8_9
| 2. |
Ничитайло М. Ю. Ендосонографія в діагностиці дистального біліарного стенозу [Електронний ресурс] / М. Ю. Ничитайло, О. М. Бурий, І. С. Терешкевич, А. Г. Дейниченко, І. І. Булик, С. В. Сухачов, А. В. Гоман // Клінічна хірургія. - 2013. - № 11. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_11_4 Діагностичну цінність ендоскопічної ультрасонографії (ЕУС) рстроспективно оцінено у 34 хворих з дистальним біліарним стенозом, виявленим під час ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії чи магніторезонансної холангіопанкреатографії, у яких за даними комп'ютерної томографії причину блоку не встановлено. Стеноз непухлинного генезу діагностовано зі збереженням нормальної пошарової будови стінок жовчних проток, незалежно від наявності новоутворення. За інших ситуацій стеноз вважали пухлинного генезу. Заключний діагноз стенозу встановлено після морфологічного дослідження у 18 хворих - після операції, під час динамічного спостереження - у 16. Діагностичну цінність ЕУС за умов визначення причини стенозу становила чутливість - 94,1 %, специфічність - 82,3 %, точність - 88,2 %. За стенозу пухлинного генезу за даними ЕУС виявлено гіпоехогенне утворення неправильної форми, що спричинило обструкцію спільної жовчної протоки та інфільтрацію навколишніх тканин. ЕУС є ефективним методом діагностики виду бінарного стенозу, дозволяє встановити діагноз на ранніх стадіях.
| 3. |
Булик І. І. Внутрішньокістозне розташування жовчного міхура у хворого при гострому калькульозному флегмонозному холециститі [Електронний ресурс] / І. І. Булик, М. С. Загрійчук, Ю. І. Масюк, А. В. Гомoн, В. В. Присяжнюк, А. В. Колесник, С. В. Сухачов, О. М. Єгорова // Клінічна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 76–77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_2_23
| 4. |
Сухачов С. Я. Особистісний вимір трудових відносин постіндустріального суспільства [Електронний ресурс] / С. Я. Сухачов // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. - 2010. - № 2. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2010_2_15 Досліджено питання про особистісний вимір трудових відносин постіндустріального суспільства. Встановлено, що якщо за умов постіндустріального соціуму нестримно зростає роль людського фактора, то в Україні, навпаки, відбувається звуження потенціалу трудової активності для значної маси населення через її бідність, відчуження від власності тощо.
| 5. |
Робак О. П. Iнтраскопiчна дiагностика новоутворень орбiти та кранiоорбітальної дiлянки методами КТ та МРТ [Електронний ресурс] / О. П. Робак, О. Ю. Чувашова, С. В. Сухачов // Український нейрохірургічний журнал. - 2000. - № 2. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2000_2_7
| 6. |
Робак О. П. Томографічна семіотика вклинень головного мозку при об’ємних ураженнях методами КТ і МРТ [Електронний ресурс] / О. П. Робак, С. В. Сухачов, О. Ю. Чувашова, О. М. Гетьман, К. О. Робак // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - № 3. - С. 90-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2005_3_63
| 7. |
Робак О. П. Рентгенологічна та нейровізуалізуюча діагностика об’ємних процесів селярної ділянки [Електронний ресурс] / О. П. Робак, О. Ю. Чувашова, К. О. Робак, С. В. Сухачов, О. М. Гетьман // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - № 3. - С. 91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2005_3_64
| 8. |
Сухачов С. Працюючий власник як фундамент функціонування соціального механізму трудових відносин [Електронний ресурс] / С. Сухачов // Українська полоністика. - 2014. - Вип. 11. - С. 194-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Up_2014_11_24 Проаналізовано передумови формування соціального механізму функціонування трудових відносин у процесі становлення й розвитку в Україні цивілізованого ринку, громадянських структур, особливе місце серед яких посідає інститут приватної власності.
| 9. |
Сухачов С. Ставлення до праці як християнського феномену у документах Другого Ватиканського Собору [Електронний ресурс] / С. Сухачов // Українське релігієзнавство. - 2013. - № 66. - С. 440-448. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrr_2013_66_52
| 10. |
Сухачов С. Середній клас як гарант політичної стабільності сучасного українського суспільства [Електронний ресурс] / С. Сухачов, Т. Лужанська // Studia politologica Ucraino-Polona. - 2018. - Вип. 8. - С. 164-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spup_2018_8_23
| 11. |
Копчак В. М. Методи профілактики виникнення ускладнень після панкреатодуоденальної резекції підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, Л. О. Перерва, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, С. В. Андронік, С. В. Сухачов, В. О. Кропивницький // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 5. - С. 3–7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_5_2 Мета роботи - розробити систему заходів з метою зниження частоти виникнення панкреатичної нориці та тяжких ускладнень після панкреатодуоденальної резекції (ПДР). Проаналізовано результати лікування 143 хворих, яким виконали ПДР. За запропонованою схемою з використанням розробленої шкали ризику виникнення післяопераційної панкреатичної нориці прооперовано 56 хворих за період з 2017 по 2018 рр. (основна група). Контрольну групу склали 87 хворих, прооперованих у клініці з 2015 по 2016 рр. без оцінювання ризику виникнення післяопераційної панкреатичної нориці та наявності саркопенії, а формування панкреатоєюноанастомоза залежало від уподобань оперуючого хірурга. Частота виникнення післяопераційних ускладнень була достовірно вищою у контрольній групі (<$E chi sup 2~=~5,8>, p = 0,01). В основній групі клінічно значущу панкреатичну норицю ступеня В спостерігали у 1 із 7 пацієнтів з післяопераційними ускладненнями. У контрольній групі панкреатичні нориці ступеня В або С діагностували у 15 із 26 хворих з післяопераційними ускладненнями, що достовірно вище, ніж в основній групі (<$E chi sup 2~=~4,16>, p = 0,04). Висновки: розроблена система заходів надала змогу достовірно знизити частоту виникнення панкреатичної нориці з 17,2 до 1,8 % та тяжких післяопераційних ускладнень з 29,9 до 12,5 %.
|
|
|